Декілька випадків з досвіду роботи неурядової науково-дослідної групи «Авеста», ще в радянський час створеною в Самарі групою тутешніх учених. І хоча з часу її заснування пройшло вже майже три десятиліття, «Авеста» донині продовжує займатися вивченням різних аномальних проблем.



Молода «пенсіонерка»

Ось яку історію «авестовцы» записали зі слів Лідії Михайлової, колишнього контролера пасажирського автотранспортного комбінату №1.

- Цей випадок стався ще в 1995 році. Ми перевіряли квитки у пасажирів автобусів, які приходили на кінцеву зупинку «Залізничний вокзал» в Самарі. В належний час на контрольний пункт прибув автобус 14-го маршруту.

Бачу, на задній площадці стоїть дівчина, яка судорожно риється в сумочці. Начебто звичайна дівчина - великі очі, попелясте волосся, трикутне обличчя, куртка з капюшоном, високі модні чоботи з блискучими прикрасами. Але разом з тим в ній було щось дивне і незрозуміле, ніби вона не від світу цього.
Коли ми зажадали від неї автобусний квиток, дівчина, продовжуючи ритися в сумочці, стала бурмотіти:
- Я пенсіонерка. 1920 року народження. От тільки ніяк пенсійне посвідчення не знайду...
Всі контролери буквально обімліли. Адже ніхто не наважився б дати такому юному створення 75 років. А дівчина, почувши здивовані вигуки, стала виправдовуватися:

- Я тільки що з косметичного салону...

Тут раптом всі контролери чомусь розступилися, і дивна пасажирка, яка так і не знайшла в сумочці жодного виправдувального документа, несподівано легко і безперешкодно пройшла повз них до распахнувшейся двері автобуса, а потім швидко пішла через привокзальну площу. Тут я немов прокинулась і побігла слідом за дівчиною. При цьому добре пам'ятаю дивне тривожне почуття, що охопило мене в момент погоні, - від втекла пасажирки в мою сторону йшов якийсь моторошний холод.

На моїх очах дівчина вбігла в двері будівлі РВВС, розташованого тут же, на вокзалі, а ще через кілька секунд туди ж влетіла і я. Проте дивною втікачки ніде не було. При цьому стояв біля входу в РВВС сержант з автоматом почав мене запевняти, що переді мною в будівлю ніхто не входив.
Ось так буквально на моїх очах «молода пенсіонерка" зникла безслідно і самим таємничим чином. Звичайно ж, про те я досі нікому не розповідала. А іншим контролерам з нашої групи у відповідь на їхні запитання я повідомила, що дивну пасажирку просто не зуміла наздогнати...

Шкідливий барабашка

Відома 8 Самарі тележурналістка Анастасія Кнор розповіла «авестовцам«, що одного разу у власній квартирі вона відчула дію незрозумілою зловісної сили. Немов якийсь шкідливий барабашка похазяйнував в її будинку, і зробити з ним нічого не можна було.

Почалося все з того, що вранці Андрій, чоловік Насті, ніяк не міг завести двигун автомобіля. Він возився з ним хвилин двадцять, перевіряв і карбюратор і запалювання - але жодної несправності не виявилося. Зрештою, подружжя Кнор вперше за довгий час поїхали на роботу кожен окремо.

«Чудеса продовжилися ввечері, коли журналістка вже збиралася їхати з роботи додому. Подзвонив Андрій і попросив її заїхати в якийсь господарський магазин, щоб купити дверний замок. Мовляв, коли він прийшов додому, то зовнішня двері квартири піддалася зазвичай легко, зате замок на другий, дерев'яних дверей несподівано заїло. Щоб потрапити до оселі, Андрію довелося виламати косяк. Але при цьому замок, куплений Анастасією, на призначене для нього місце так і не встав. З ним не впорався не тільки чоловік, але і запрошений на наступний день слюсар, як ніби в дверний виїмці зсередини стирчав невидимий сталевий стрижень.

Намучившись із замком, Андрій вирішив вимити руки. Але ледь він доторкнувся до водопровідного крана на кухні, як його зірвало, і в обличчя Андрію вдарила струмінь води, на щастя, не гарячою, а холодною. Довелося оперативно перекривати загальний кран в туалеті.

Коли господарі зібрали ганчірками велику калюжу на кухні, Анастасія заглянула в дитячу кімнату - і обімліла: тут раптом потекла батарея. Із-за чого в кімнаті вже утворилося порядне озеро гарячої води, від якої міхуром спухло лінолеум. Добре ще, що текти виявилася сильною, і її вдалося зупинити щільною поліетиленовою плівкою.

Впоравшись з новою напастю, Андрій та Настя раптом почули звук розбитого скла з великої кімнати. Коли вони прибігли на чергове місце події, то побачили, що в залі розбите абсолютно нове скло балконних дверей. З нього хтось немов вирвав солідний шмат, що валявся тут же, на підлозі. Враження було таке, ніби сюди, на п'ятий поверх, з вулиці кинули цеглину. Але при цьому зовнішнє скло на лоджії залишалося цілим.

Наслідки наїзду на їх квартиру «нечистої сили» подружжя Кнор усували майже тиждень. Їм довелося замінити не тільки двері, але ще й батарею, балконне скло і змішувач на кухні. Добре ще, що незрозумілі «фокуси» в їх будинку тривали всього лише добу.

- Ні в яких барабашек я не вірю, - тим не менш заявила Анастасія співробітникові «Авести». - У кожної людини в житті бувають і світлі, і чорні смуги. В той день нам просто не щастило. А численні поломки, які сталися в один і той же час, я розцінюю як звичайний збіг.

Інші Всесвіти поруч з нами

Ось як наведені вище історії прокоментував провідний фахівець групи «Авеста», викладач Самарського державного аерокосмічного університету, кандидат технічних наук Сергій Маркелов.
- Існування інших світів прямо випливає з положень загальної й спеціальної теорії відносності Альберта Ейнштейна, які були ним розроблені ще в 1917 році. Вже тоді вчений теоретично передбачив наявність навколо нас нескінченного числа Всесвітів, які рухаються як би паралельно нашому часово-просторового континууму.

Згодом эйнштейновская модель світу була доопрацьована іншими космологами, в тому числі радянським фізиком-теоретиком Олександром Фрідманом, бельгійським математиком Жоржем Леметром і англійським астрономом Артуром Еллінгтоном. Розвиваючи ідеї засновника теорії відносності, вони прийшли до думки, що число Всесвітів, нескінченно, плюс до того ще кожна з них має різну ступінь кривизни часу і простору, що дає можливість цим світам нескінченне число разів перетинатися в нескінченному числі точок. Ці точки і стали згодом називати «точками контакту паралельних світів». Так що проникнення в наш світ людей з інших реальностей не суперечить ніяким фізичним законам.

Правда, достовірних наукових доказів таких контактів досі не здобуто. На превеликий жаль, збором фактів про можливості проникнення в наш світ фантомів з інших Всесвітів і назад нині займаються лише неурядові та громадські організації з вивчення аномальних явищ.
Що ж стосується раптового переміщення без видимих причин різних предметів, то ще з середини 70-х років минулого століття існує гіпотеза про походження «галасливого духа» (так з латині перекладається слово «полтергейст»), запропонована академіком Всеволодом Троїцьким.

Він вважав, що в різних точках простору час від часу виникають особливі згустки силових полів (гравітаційного, електромагнітного і так далі). Поля впливають на різні предмети і людей, що виражається в переміщенні матеріальних об'єктів, невидимому дотику до тіла людини тощо.

Однак деякі люди, що володіють власним сильним біополем (екстрасенси), можуть своїм випромінюванням нейтралізувати ці згустки - і тоді полтергейст зникає. Чи Не тому чортівня так боїться хресного знамення? Адже його накладення - не що інше, як створення спрямованого биоизлучения, руйнує згустки силових полів.

Буває, що вирішення проблеми допомагає втручання екзорциста, що займається вигнанням злих духів. Однак такий метод, на думку вчених, часто виявляється малонадійним. То полтергейст не боїться чаклунів, то ті не завжди знають, як потрібно діяти в кожному конкретному випадку.
Тому в разі появи у вашій квартирі «галасливого духу» краще всього запросити до себе фахівця з аномальних явищ. Він завжди зможе порадити, як вам вчинити в такій незвичайній ситуації.

Валерій ЄРОФЄЄВ
"Таємниці ХХ століття" листопад 2012