21.12.2012... Число, яке отримало вже визначення магічного, фатального, доленосного. Звідки взялося це відчуття прийдешнього Апокаліпсису?

Що це - загальна інтуїція, раптове усвідомлення того, що світ далеко не вічний і саме на наш час, на жаль, доведеться той самий кінець світу?
Здавалося б, нічого серйозного. Стародавні народи, кам'яні плити, чомусь обриваються календарі, - все це так далеко від нас. Можна було б просто відправити знайдений в зруйнованому місті майя артефакт в музей - і забути. Але чомусь саме зараз, як навмисне, напередодні тієї самої дати посилюються природні катаклізми - землетруси, цунамі, виверження давно сплячих вулканів, - збільшується кількість техногенних катастроф, які відбуваються абсолютно неймовірні речі, до яких ми не готові - крижані дощі, замерзлі південні моря, незрозумілу поведінку птахів і риб. Що відбувається?

Найстрашніше, що і пророцтва всіх віщунів - від далекого минулого, починаючи з Івана Богослова до Ванги - немов говорять все про те ж, про наш час... Все збігається. Невже фінал дійсно близький? Невже запущений зворотний відлік? Чи все-таки ми маємо справу з безпрецедентною масової істерією, яка раптово, за чиєюсь волею, охопила весь світ?

Ми спробуємо розібратися. В катаклізмах, нез'ясовних явищах і пророцтвах. І в календарі майя, що мали на увазі жерці стародавнього індіанського племені? Про що збиралися попередити нащадків? Чому так різко обірвали запису, розплановані на п'ять з гаком тисяч років вперед?..

А заодно і постараємося зрозуміти: що ми все-таки ще можемо встигнути до фатальної дати, до того останнього дня, коли йому одного разу судилося наступити.


Січень 2012 року. У Севастополі температура повітря несподівано досягає квітневих показників, на деревах з'являються бруньки. Європейські міста насолоджуються неймовірно теплою зимою. А вже буквально через тиждень на узбережжі Чорного моря раптово обрушується крижана буря. У скутою найжорстокішими морозами Європі від аномального холоду гинуть десятки людей.

Лютий 2012 року. Всупереч всім прогнозам, у Східній Сибіру знову фіксують землетрус. Потужні підземні поштовхи стрясають регіон, який ніколи не вважався сейсмічно небезпечним. А на іншій стороні Землі, в Америці, сильні урагани шаленіють в містах відразу декількох штатів. Стихія завдає ударів по густонаселених районів. У світі спалахують повномасштабні війни. До Афганістану та Іраку додаються криваві конфлікти в Лівії і Тунісі. США погрожують розправою Ірану. А Північна Корея проводить ракетні випробування.

Березень 2012 року. Астрофізики відзначають неймовірний зростання сонячної активності, пік якої очікується в грудні. Вчені фіксують стрімке наближення до Землі величезного астероїда. Якщо він вріжеться в планету, сила вибуху буде в сто разів сильніше, ніж у Хіросімі.

Неймовірні події відбуваються одне за іншим. Так розпочався 2012 рік - рік, на якому закінчується календар майя.

Таємниця календаря майя

Індіанського племені майя приписують сакральні знання про світ. Обчислення Майянського календаря почалося більше 3 тисяч років тому. Останню дату календаря, записану стародавніми астрологами, не могли прочитати дуже довго. Тільки в 70-х роках минулого століття написи стародавніх індійців вдалося розшифрувати. Це зробив знаменитий радянський лінгвіст Юрій Кнорозов.

Виявилося, що кам'яний календар майя закінчувався 2012 роком. Невже древні астрологи обірвали календар, провіщаючи кінець світу? Мільйони людей у всьому світі впевнені в цьому. Багато наші сучасники вирішили прожити 2012 рік як останній, у повній відповідності з літочисленням давно минулої цивілізації.

Сьогодні порахувати залишився до останньої дати час пропонують сотні інтернет-сайтів, а на щоденниках друкують інструкції для роботи з Майянским календарем. Шляхом нескладних маніпуляцій такий щоденник дозволяє визначити, що таїть у собі будь-який день згідно стародавнім календарем майя. У цих символах - характеристика і рекомендації на кожен день, навіть на останній.

Опис кінця світу є у всіх культурах і релігіях, навіть у Книзі книг. Є пророцтва Апокаліпсису, свідчать, що перед кінцем світу людство чекають різні небезпеки і випробування. Отже, небезпека все-таки є. Але яка?

Загроза глобальної зміни клімату

Аномальне літо 2010 року. Вся центральна смуга Росії охоплена пожежею, над містами варто непроникна завіса смогу. Задушливу спеку та посуху багато хто сприйняв як факт загального потепління клімату. Але через півроку в тій же Центральній Росії крижаний дощ обірвав лінії електропередачі, скував автомобілі, як сірники зламав вікові дерева, паралізував роботу найбільших аеропортів країни. Жителі столиці пам'ятають, що творилося в Домодєдово, коли через крижаний бурі скасували всі рейси.

Як не дивно, льодяний дощ - це теж провісник глобального потепління. Це явище природи вписується в так званий сценарій маятника - коли століттями сформований клімат кидає то в жар, то в холод. Ці кліматичні гойдалки в останні роки розгойдувалися все сильніше. Ми ставали свідками те повеней в Європі взимку, то снігопадів в Африці і Латинській Америці влітку.

Середньорічна температура на планеті за останні роки піднялася на півградуса. Від подальшого підвищення температури льодовики на полюсах можуть розтанути. У цьому випадку тала вода охолодить Гольфстрім, який обігріває всю Європу, Середземне і Чорне моря замерзнуть, а їх береги покриються багатометровим шаром льоду.

Лютий 2012 року. Морські пляжі Чорноморської курортної зони нагадують берега Крайньої Півночі. А заскочили в Європу морози скували паризькі канали. Вперше за 30 років замерзли Дунай і Женевське озеро. Десятки людей загинули від холоду. Кілька держава оголосили надзвичайний стан.

Невже так і виглядають наслідки глобального потепління? Чи може людство замерзнути? Чи виживуть люди при незмінно низьких температурах? Полярний дослідник Володимир Чуков живе в умовах Крайньої Півночі щороку кілька місяців поспіль. Він упевнений, що льодовиковий період, навіть якщо йому судилося статися, для цивілізації не смертельний. На своєму досвіді він знає: людина побудує життя навіть в льодах.

Втім, якщо катастрофічний сценарій зміни клімату втілиться в життя, замерзнуть не всі. У Центральній Африці і в пустелі Гобі, можливо, цвістимуть сади. І населенню Європи доведеться шукати притулку на нових територіях. «Кліматичний екстрим, особлива кліматична ситуація впливають на хід світової історії, - зазначає співробітник Інституту народногосподарського прогнозування Борис Ревич. - Посуха, різка нестача питної води. Все це вело і до переміщення народів, і до воєн за ті ж джерела питного водопостачання». Значить, попереду нове переселення народів, голод і боротьба за ресурси і всі витікаючі з цього страшні наслідки?

Загроза ядерної війни

П'ять років тому більше 30 чоловік із села Нікольське Пензенської області пішли в підземелля разом з сім'ями і дітьми. Загальна істерія з приводу прийдешнього кінця світу тоді вже наростала. За розрахунками пензенських затворників, апокаліпсис мав статися вже в травні 2008 року. Навесні підмита водою грунт почала руйнуватися і завалювати печеру. Запаси води і їжі закінчилися. Дихати під землею стало нічим. Затворники ледь не поховали себе живцем. Двоє загинули, останніх вижили вивели з-під землі тільки в травні. Апокаліпсис не настав.

«Будь-яке буквальне прочитання Апокаліпсису може призвести до помилковим і неправильним тлумаченням. І в цьому сенсі та істерія, яка зараз існує, є абсолютно невиправданим», - попереджає голова відділу зовнішніх церковних зв'язків Московського патріархату митрополит Іларіон.

У врятованих пензенських затворників запитували, від чого вони ховалися у печері і яким бачили Судний день. Буквально зомбовані своїм наставником Петром Кузнєцовим сектанти твердили про кінець світу. У підземеллі вони хотіли перечекати «велику війну».

Сьогодні небезпека ядерної війни реальна як ніколи. Якби вона, це буде дуже схоже на кінець світу. «На бойовому чергуванні коштують близько тисячі боєголовок з кожної сторони. Розмови про те, що вони ні на кого не націлені, для фахівців все ж просто розмови, - говорить академік РАМН Сергій Колесников. - Зараз не націлені, через 15-30 секунд вже націлені».

Прийнято вважати, що володіють ядерною зброєю 9 країн: Росія, США, Великобританія, Франція, Китай, Індія, Пакистан, Ізраїль та Північну Корею. У так званий ядерний клуб може потрапити і Іран. Правда, його уряд запевняє, що розвиває лише мирний атом, ніяких боєголовок. Але вчений-атомник Рафаиль Арутюнян не сумнівається: якщо країна з такими ресурсами захоче створити атомну бомбу, вона це зробить. Сполучені Штати Америки не вірять іранським властям і готуються завдати удару по атомних об'єктах Ахмадінежада. Політологи прогнозують: якщо іранська проблема піде за найгіршим сценарієм, то війна почнеться вже до кінця цього року.

Прецедент уже був: у 2003 році американці розв'язали війну в Іраку. Приводом було нібито наявність у Саддама Хусейна зброї масового ураження. Війна затягнулася на сім років, але ніяких ознак розробок ядерної та хімічної зброї в Іраку не знайшли. А якщо зараз все буде інакше і ядерну зброю в Ірані все-таки є? Раптом там дадуть відповідь на американскую агресію симетрично? На планеті і так все більше гарячих точок: Єгипет, Лівія, Туніс, Сирія, Малі. А Індія і Пакистан, які володіють сотнями боєголовок, як і раніше в стані холодної війни. Північна Корея навіть зі зміною лідера не залишає планів знищити Південну і регулярно проводить навчання з запуском балістичних ракет.

У 1947 році були створені так звані Годинник Судного дня, щоб показати людству, наскільки близька цивілізація до катастрофи. У березні 2012 року вчені перевели стрілки на без п'яти хвилин північ. Ближче до Судного дня на 2 хвилини людство було лише одного разу - в 1953 році, коли Радянський Союз і США випробували свої термоядерні бомби.

Для укриття населення у разі ядерної загрози передбачені захисні споруди цивільної оборони. Вони можуть виглядати як склад або як підземна парковка, але це оманливе враження. Тридцяти хвилин достатньо, щоб перетворити таке приміщення в надійний бункер на випадок ядерного удару. Ніхто не знає, коли склад може бути використаний за прямим призначенням. Подібні бункери були побудовані ще в радянський час у всіх великих містах. У разі війни можна буде сховатися в метро. Але під землю можуть сховатися тільки жителі великих міст. Найгірше буде тим, хто живе за містом.

На заможних громадян, які побоюються ядерного удару, працює ціла індустрія. Наприклад, в одній з фірм захисний бункер будують на глибині 10 метрів. У бункер можуть вбудувати навіть перископ для спостереження за поверхнею. Були б гроші. Індивідуальне право на порятунок коштує недешево - від кількох сотень тисяч до декількох мільйонів доларів. А ті, у кого немає можливості побудувати такий бункер на випадок ядерної війни, можуть сховатися в печерах. Наприклад, в Сьяновских, під Москвою.

У занедбаних каменоломнях виникає відчуття, що світу нагорі більше немає, залишилися тільки нескінченні темні коридори і гроти. Багато будують тут своєрідні підземні будинку. Замість електрики - свічки і газові пальники, замість ліжок - лежаки в «загальних спальнях», їжа - в неодмінних пакетах під стелею, від щурів. Воду беруть з дивного пристрою під назвою «водокап». Тут б'є підземне джерело, так що навіть у випадку радіаційного зараження на поверхні ця вода залишиться чистою.

Спелеологи кажуть, що тут до всього звикаєш швидко - до темряви, до відсутності сонця. Про те, іншому, світі нагадують лише таблички із зазначенням вулиць і будинків та старі дорожні знаки. Можливо, коли-небудь саме так буде виглядати життя нашої цивілізації - після катастрофи на поверхні землі. Але який все-таки буде ця катастрофа? Є варіанти. Навіть найфантастичніші версії загибелі людства у 2012 році стають реальні як ніколи.

Загроза масштабних землетрусів

11 березня 2011, Японію потрясло найсильніший за всю історію землетрус. Підземні поштовхи викликали потужне цунамі і спровокували серію вибухів на атомній станції «Фукусіма». З цього моменту вчені не перестають стверджувати: сейсмічна активність на планеті зростає. Судіть самі: за весь минулий вік у світі зафіксовано 18 потужних землетрусів магнітудою понад 7 балів, а в новому столітті стихія подібної сили вже дала про себе знати 15 разів, і це тільки за перше десятиліття.

Вчені вдосконалюють методи прогнозування, з космосу стежать за рухом земної кори в сейсмонебезпечних зонах. Але що робити, якщо в останні роки все частіше трясе зовсім не там, де очікувалося? Наприклад, в Центральній Росії. Неважко уявити, чим землетрус навіть в 5 балів загрожує для мегаполісу. Тут жодна будівля не розраховане на те, щоб утримувати підземні поштовхи. Висотки почнуть складатися, як карткові будиночки. Крім того, можуть впасти опори ЛЕП, міста залишаться без електрики, насоси не зможуть подавати воду в багатоповерхівки, постане метро, зникне стільниковий зв'язок. Вже на третій день виникне дефіцит питної води. Так званий московський блекаут 2005 року стався всього-на-всього із-за збою на одній підстанції. Що ж буде, якщо землетрус виведе з ладу весь енергетичний комплекс?

Архітектор Олександр Ремізов створив конструкцію під назвою «Ковчег», де люди зможуть сховатися від землетрусу. Якщо сейсмологи попередять про поштовхи хоча б за годину, в такій «ковчег» можна евакуювати до 15 тисяч чоловік. Будівля абсолютно автономно і в будь-який момент збирається з готових деталей. Але чи цього достатньо для спасіння? Адже ще одна страшна загроза землетрусів - це вийшов з-під контролю атом. Після японської атомної аварії сценарій світової катастрофи здається передбачуваним: від підземних поштовхів атомні станції зруйнуються, викинуть радіоактивні хмари, і простір навколо них перетвориться в ядерну пустелю. Невже це і є апокаліпсис - Чорнобиль або «Фукусіма», посилені в десятки разів? Як врятуватися від загрози невидимого атома?

Убезпечити людство від загрози розповсюдження ядерних хмар може посилення систем безпеки на станціях або повна відмова від мирного атома. В Європі і Японії вже намагаються переходити на альтернативні джерела енергії - вітер, сонце і навіть океанські хвилі. В глибинці Росії теж знайшли вихід. Ентузіасти природного життя на природі прагнуть обійтися без всяких джерел електроенергії. Влад і Наталя Беляковы свідомо відмовилися від гарячої води з-під крана, центрального опалення та електричної плити. Два роки тому архітектор Влад і вчителька Наталія вирішили жити в злагоді з природою - кинули все і поїхали подалі від цивілізації в глушину. Водопровід Влад зробив своїми руками. Єдина проблема - поки ще не вдалося повністю відмовитися від електрики, але все попереду.

Ці люди свідомо пішли на відмову від звичного життя: якщо трапиться глобальний електричний колапс, тут, далеко від цивілізації, у них буде шанс вижити. А що буде з іншими?

Загроза з космосу

Нашу планету щодня бомбардують тисячі метеоритів. Більшість згорає в атмосфері, не долетівши до континентів і океанів. А ті, які долітають, призводять до локальних руйнувань. Повідомлення про падіння каміння з неба приходять з самих різних точок Землі. Але кілька років тому астрономи забили тривогу: до Землі летить гігантський астероїд. Як підкреслює доктор фізико-математичних наук Олег Малков, 65 мільярдів років тому саме з-за удару великого метеорита об поверхню Землі вимерло 90 відсотків всіх існуючих тоді представників фауни, в тому числі динозаври.

Наближається до Землі астероїда тут же дали ім'я темного єгипетського божества, що жадає смерті, - Апофіс. В обсерваторії Інституту астрономії Академії наук відстежують траєкторію польоту Апофіса. Але як себе поведе астероїд, точно сказати не може ніхто. В непередбачуваності як раз і полягає головна небезпека. Космічний об'єкт можна просто не помітити або помітити, коли буде зовсім пізно.

Астероїд діаметром 50 метрів - здається, подумаєш, що це в масштабах планети? Але, за деякими даними, саме такого розміру був знаменитий Тунгуський метеорит, який впав 100 років тому у Східній Сибіру. Потужність вибуху в районі ріки Подкаменна Тунгуска в десятки разів перевищила потужність атомної бомби, скинутої на Хіросіму. Тайга на площі 2 тисячі квадратних кілометрів виявилася повністю випалена. Сейсмічна хвиля обійшла всю земну кулю. За свідченнями очевидців, у момент спалаху на вечірніх паризьких бульварах можна було читати газети, наче вдень. Астероїд Апофіс, що наближається до нас зараз, приблизно в 6 разів більше Тунгуського.

Десятки умів по всьому світу працюють над проблемою Апофіса. Хтось пропонує посадити на астероїд міжпланетну станцію і відстежувати координати, хтось-закласти там ядерний заряд. Між тим у Росії вже є діючий прототип гармати, з якої Апофіс можна просто розстріляти. Обстріл астероїда комусь може здатися науковою фантастикою, однак випробування цієї установки проводяться вже кілька років. Інакше, побоюються астрономи, Апофіс в лічені секунди може стерти з лиця Землі мегаполіс розміром з Москви. Почнуться пожежі, хмара попелу затягне небо. Якщо впаде в океан, підніме гігантське цунамі, наслідки якого можуть бути схожі з результатом падіння метеорита мільйони років тому в Мексиканську затоку. Це призведе до того, що зміниться клімат на всій планеті, зміниться екосистема, і основні види земних істот вимруть. Навіть у випадку виживання людство, швидше за все, позбудеться звичних джерел живлення.

Микола Долгоруков готовий перетерпіти всі можливі катаклізми, особливо їх наслідки. Принаймні, голод йому точно не страшний - Долгоруков живиться сонячним світлом. Долгоруков - послідовник вчення солнцеедов. Вони вважають, що людина може харчуватися лише водою і сонячним світлом, тільки треба вміти це світло добувати і перетворювати в енергію тіла. Долгоруков запевняє, що готовий до будь-яких несподіванок і виживе, навіть якщо на Землі почнеться масовий голод. Лише б Сонце не згасло.

Насправді думки про кінець світу не залишали людей ледь не з самого початку всієї історії людства. Якщо ми смертні, то й світ навколо нас рано чи пізно повинен померти, питання в термінах. Сьогодні люди готові перебирати пророцтва і передбачення минулого тільки заради того, щоб знайти докази загибелі нашої цивілізації. Ми немов спеціально шукаємо підтвердження кінця світу у природних аномаліях і сплесках стихій і невпинно готуємося до найгіршого в надії все-таки вижити.

Природний катаклізм, техногенна катастрофа, спалахи на Сонці, письмена майя, так несподівано обірвані на випадковою, здавалося б, датою - нас лякає все, що ми не можемо пояснити. Чого ж нам варто боятися насправді? Звідки чекати біди? І чи можемо ми хоча б відстрочити апокаліпсис?
<br />Сонячну бурю, яку вдалося зафіксувати астрономам, багато хто відразу ж зарахували до провісників майбутнього глобального катаклізму. А потрясла недавно планету масова загибель птахів? Галки, сойки і дрозди падали замертво в самих різних точках Землі - від американського штату Теннесі до Тайваню та Севастополя. Після цього теж всі заговорили про кінець світу. Подібних епізодів тільки за новітню історію набереться більше сотні. Небачені по потужності землетрусу, непрогнозовані цунамі, несподівані кульбіти погоди, невидимий ворог, що летить з космосу. Будь-яке незрозуміле явище тут же сприймається нами як недобрий знак. Які з цих загроз дійсно реальні, а які надумані?

Сейсмічна активність зростає, і з цим доводиться рахуватися. Але космічний моніторинг поверхні Землі дозволяє прогнозувати землетрус. А станься воно, автоматика нових атомних станцій не повинна підвести. Російські АЕС нового покоління, як, наприклад, у Волгограді, оснащуються багатоступінчатими системами захисту навіть понад необхідне.

Зміна клімату вже відбувається. Ми не можемо на це вплинути. Зими і далі будуть дивувати нас квітучими садами, а літні місяці - раптовими морозами. Втішає одне: наукові вимірювання динаміки температур тривають трохи більше 100 років, а чергування льодовикових періодів і відносно теплого міжльодовиков'я - мільйони. Так що запасатися теплими речами рано. Принаймні, вже точно не в 2012 році, та й не в цьому столітті.

А що ж з Апофісом? Сьогодні навколо нашої планети, за підрахунками вчених, знаходиться близько 2 мільйонів астероїдів різного розміру. Відстежити вдалося лише 8 тисяч. Самий небезпечний з них Апофіс, ми поки не знаємо. Одне можна стверджувати точно: якщо Апофіс і загрожує Землі, то не сьогодні. Астероїд повинен тричі пролетіти біля Землі. У 2012 році він планету не зачепить. За словами доктора фізико-математичних наук Дмитра Вібе, астероїд підлетить на відстань приблизно 15 млн кілометрів до Землі. Але навіть якщо всі зусилля вчених будуть марні і астероїд через десяток років все-таки протаранить Землю, це навряд чи стане всесвітньою катастрофою.

Біда може прийти, звідки не чекаємо. 29 березня 2011 року несподівано вийшов з ладу російський супутник "Експрес-АМ11". В результаті 15 мільйонів чоловік в Сибіру і на Далекому Сході виявилися фактично відрізаними від світу: не працювала зв'язок, телебачення. Причиною аварії було названо якийсь зовнішній вплив. На цю подію майже не звернули уваги, а між тим воно і є ознака наближення катастрофи.

Зв'язок і навігація сьогодні опинилися під ударом. Ми в будь-який момент можемо залишитися без інтернету, телефонної мережі, телемовлення. Збій навігаційних систем і зовсім веде до численних аварій і жертв. Зовнішній вплив - це не що інше, як банальний сміття: уламки ракет, використані супутники, втрачені космонавтами інструменти. Залишки нашого півстолітнього освоєння космосу. В подальшому, за прогнозами вчених, ситуація буде тільки погіршуватися. «Якщо до нас прилетить позаземна цивілізація, перше, що вони побачать на підступах до Землі, - це звалище», - прогнозує Дмитро Вібе.

Ми любимо говорити про апокаліпсис, нам подобається шукати грандіозну зовнішню загрозу. Але подумайте, чи що реальніше всього здатне погубити якщо не Землю, то людство? Землетрус? Льодовиковий період? Астероїд? Атомна війна? Або відсутність питної води, запаси якої вже кінчаються? Отруєна земля і, як наслідок, глобальний голод і війни за території? Повітря, невідповідний для дихання? Все той же сміття, непомітно перетворює нас у мешканців величезного сміттєзвалища?

Екологічна катастрофа настільки ж реальна, наскільки розтягнута в часі. Значить, кінець світу в цьому році доведеться відкласти. А як же календар майя? Чому він обривається в грудні 12-го року? Цьому теж є пояснення. Одну, здавалося б, очевидну версію спочатку ніхто не брав до уваги. Поки багато хто як і раніше будують сценарій апокаліпсису, вчені просто порівняли загадковий Майянский календар з звичайним, якими користуємося ми. Можливо, таємничий Календар майя - це календар, подібний до будь-якого з наших, просто він розрахований не на один рік, а на кілька тисячоліть. Згідно цієї версії, а їй хочеться повірити, останній день,
який настане в грудні 2012 року, означає тільки одне - на наступний ранок календар почне відлік спочатку. Щоб перевірити цю гіпотезу, нам просто потрібно буде дочекатися першого дня 2013 року.

А як же інші передбачення, пророцтва, прогнози? Адже нам продовжують твердити про фатальне число "2012". Насправді ні в одному передбаченні жодного з провидців минулого немає навіть натяку на 2012 рік. І якихось особливих подій, які б вказували на те, що кінець світу має статися саме зараз, теж немає, як би нам не хотілося їх побачити. «Прив'язувати як-небудь поява тих або інших ознак будь-яких термінах ні в якому разі не слід, - вважає митрополит Іларіон. - Крах світу може бути набагато банальніше, ніж ми це собі уявляємо». А доктор фізико-математичних наук Олег Малков зауважує: «Є підозра, що цивілізації знищують себе самі, не чекаючи неприємностей з космосу».

Поки що в наших силах переписати сценарій: почати серйозно стежити за екологією, припинити бездумно розбазарювати ресурси, а головне - бути терпимішими до тих, хто на нас не схожий. Тоді у нас буде шанс. Але і в цьому випадку не можна скидати з рахунків можливість непередбачених катастроф. Їх ймовірність дуже мала, але існує. Повинна ж у житті на планеті залишатися інтрига.