Поки всі з тривогою чекають "обіцяного" деякими провісниками кінця світу у грудні, вчені стверджують, що Апокаліпсис вже трохи не відбулася влітку. 23 липня 2012 року трапилася найсильніша за останні 150 років магнітна буря на Сонці. А Сонце, як відомо, впливає практично на всі процеси, що відбуваються на Землі.

В той день Обсерваторія сонячно-земної взаємодії НАСА (Solar TErrestrial RElations Observatory, STEREO) зафіксувала масивний викид сонячної речовини в космічний простір: його швидкість становила від 2880 до 3520 кілометрів в секунду. За твердженням експертів, це найшвидший корональний викид за всю історію спостережень.

Основним завданням системи STEREO як раз і є відстеження подібних подій. Швидкість викиду вдалося оцінити даними, отриманими відразу з двох орбітальних супутників. Один з них обганяє Землю у її обертанні навколо Сонця, а інший, навпаки, "відстає" - спостереження ведеться одночасно з двох різних точок під різними кутами. Стереоскопічний ефект дозволяє отримувати об'ємні зображення процесів.

Рівень магнітної активності корональної маси на відстані однієї астрономічної одиниці від Сонця склав 80 нанотесла - це значення перевищує показник геомагнітної бурі, приключившейся в жовтні 2003 року, яка досі вважалася найсильнішою за всю "комп'ютерну" епоху. До того ж, викид супроводжувався потужним потоком фотонів: один з апаратів STEREO зареєстрував зростання загальної кількості заряджених частинок в 100 тисяч разів.

Вчені вважають, що, заздалегідь передбачаючи викиди корональної маси, можна до них підготуватися і спробувати уникнути небажаних наслідків. Адже хмара частинок, що володіють сильним магнітним полем, здатне викликати серйозні перешкоди в земній магнітосфері, що призведе до виникнення полярних сяйв і неполадок в будь-яких пристроях, робота яких пов'язана з електрикою.

Остання геомагнітна буря такої сили, згідно з джерелами, спостерігалася 28 серпня - 2 вересня 1859 року і отримала назву "сонячний супершторм". Тоді на Сонці були зафіксовані численні плями і спалахи. Найбільший викид припав на 1 вересня. Спалах зареєстрував британський астроном Річард Керрінгтон. Корональний викид досяг нашої планети за 18 годин. Це означає, що його середня швидкість склала 2,3 тисячі кілометрів в секунду. Зазвичай викид доходить до Землі за кілька днів зі швидкістю менше тисячі кілометрів в секунду. Як бачите, нинішній викид побив навіть рекорд 1859 року.

"Супершторм" тоді не пройшов безслідно. 1-2 вересня північні сяйва було видно навіть на Кубі та Ямайці, що для цих точок земної кулі зовсім не типово, також було повністю перервано телеграфне повідомлення в Європі та Північній Америці.

Здавалося б, зараз наслідки магнітної супербури повинні були бути ще більш катастрофічними. Адже телеграфний зв'язок є дротової і вважається найбільшою завадостійку. Телефон в середині позаминулого століття ще тільки знаходився в процесі винаходу. Електрика теж було не надто поширене. А про комп'ютерах і інших електронних пристроях ніхто навіть не чув...

У наші ж дні повсюдний вихід з ладу електромереж і комп'ютерів означав би світовий колапс. За оцінками НАСА, буря на кілька годин блокувала б і всі високочастотні радіопередачі. Зокрема, залишилися б без зв'язку з Землею літаки, це могло б призвести до масових авіакатастрофи...

На щастя, цього не сталося. За словами фахівців, нам елементарно пощастило: викид пройшов повз Землі. Але це зовсім не означає, що загроза минула. Сонячна активність росте, і її максимум очікується в 2013 році.

Навіть якщо вдасться передбачати бурі на Сонці, то запобігати їх наслідки - значно більш складна задача. Для цього необхідно створити системи зв'язку, стійкі до магнітних перешкод, що навряд чи буде зроблено найближчим часом. На сьогоднішній день навіть самі наворочені супутникові системи не можуть гарантувати безперебійної роботи. А якщо "електронний параліч" буде масштабним? Поки залишається тільки, як завжди, сподіватися на"авось"...