Недавно вчені змогли виявити в экзопланетной системі зірки Бета Живописця олівін-мінерал, який часто зустрічається у складі комет. Тобто вперше були отримані докази існування экзокомет, яке раніше лише передбачалося. Цікаво, що в даній системі є і "кометний депо" - скупчення на периферії, схоже на пояс Койпера.

Экзопланетная система в сузір'ї Живописця була детально досліджена за допомогою телескопа космічного базування "Гершель". Надзвичайно цікавим є факт експериментального виявлення мінералу олівіну в космічному просторі за межами экзопланетной орбіти. Власне, це простір багато в чому подібно поясу Койпера в Сонячній системі, з якого з'являються "беззаконні комети", спрямовуються до Сонця - центру гравітації Сонячної системи.

Всі комети досить добре вивчені - в їх складі присутні включення кристалічного мінералу олівіну. За цією ознакою можна припустити подібність Сонячної і экзопланетной систем, які сформували окраїнні поясу, де і виявляється олівін.

Екзопланета обертається навколо відносно молодої зірки спектрального класу А5V. Ця біла зірка Бета Живописця є другою за світністю в маленькому сузір'ї Південної півкулі, її вік становить близько 12 мільйонів років, відстань до Бети Живописця становить 63 світлових року.

Виявлена планета є газовим гігантом, аналогом наших Юпітера і Сатурна. Та й її орбіта досить схожа по радіальному параметру з такою Сатурна. А далі протирається великомасштабне освіта з пилових і більш великих часток речовини, аж до уламків великих розмірів. Це скупчення формує величезний диск, обіймає по периметру всю экзопланетную орбіту.

Доручається якийсь пояс, дуже схожий на знаменитий пояс Койпера в Сонячній системі. І саме він-то і був виявлений за допомогою телескопа "Гершель", який здійснював спостереження в інфрачервоній області спектра електромагнітних хвиль. Правда, слід зауважити, що пояс Койпера в нашій Сонячній системі набагато старше. Але ось експериментальних відомостей про нього поки що небагато - відомо лише, що там є невелика кількість малих планет, що починаються з Плутона, невідома кількість поки що не знайдених планеток і якась кількість комет, які прилітають до Сонця з віддалених межами цього поясу.

Чудовим загальною ознакою матерії цих окраїнних дисків є виявлення слідів олівіну. Цей мінерал давно відомий в якості компонента комет, а на Землі він представлений досить багато - його поклади простягаються від поверхні до мантії планети.

Відомі два різновиди олівіну - перша містить магній, а друга містить залізо. "Магнієва" різновид мінералу виявлена у складі малих тіл Сонячної системи, переважно комет. А от "залізний" олівін знайдений поки лише в тілах астероїдів, які більш великі і міцні в порівнянні з кометами, так і піддаються більшого нагрівання, ніж комети у віддаленому поясі Койпера.

Так от, телескопом "Гершель" в околицях зірки Бета Живописця була виявлена саме різновид олівіну з магнієм. І знаходився цей мінерал в тому самому дисковидном поясі, що розташований на видаленні в 15-45 астрономічних одиниць від зорі, і, отже, на такому віддаленні його температура може знижуватися до -190 C. Слід зауважити, що в набагато більш старої Сонячній системі пояс Койпера існує в межах від 30 до 50 астрономічних одиниць від світила.

Хоча в навколишньому экзопланетную систему гігантському поясі зміст олівіну з магнієм у кристалічній структурі одно всього лише 4 відсотки від маси всього хмари, але насправді і ця кількість є знаковим. "Ці 4 відсотки надзвичайно схожі з складом комет 17P/Холмса і 73P/Швассмана - Вахмана, що містять від 2 до 10 відсотків багатого магнієм олівіну", - констатує Бен де Фриз, провідний автор дослідження, опублікованого в журналі Nature. Далі слід уточнення: оскільки олівін може кристалізуватися лише на відстані не більше 10 а. е. від центрального світила, то його поява в холодному зовнішньому диску означає, що вже сформувався мінерал був перенесений назовні з внутрішніх областей системи.

І тут цілком можливий механізм "променевого перемішування", коли випромінювання зірки забирає геть із протопланетного диска значну кількість матеріалу і транспортує його в зовнішні віддалені частини системи. Другим агентом переносу може бути зоряний вітер, а також турбулентні процеси в нагрітих областях диска, найближчих до світила.

Виявлення олівіну з магнієм може означати, що ефективність цього процесу переносу в молодій Сонячній системі була схожа з такими ж процесами у такої зірки Бета Живописця. Автори дослідження припускають, що механізм перенесення не залежить від конкретних особливостей зоряних систем. Правда, ця гіпотеза не аргументована в достатній мірі. Можна тільки констатувати, що місцезнаходження олівіну, багатої на магній (і багатих їм небесних тіл), дуже схожий у значно більш старої Сонячної і зовсім юної системи Бета Живописця.

Відмінності двох планетних систем досить істотні: Бета Живописця в 1,75 разів масивніше нашої зірки і має светимостью, яка в 8,7 разів вище сонячної. Так і в її экзопланетарная система не схожа на нашу. Однак нам зрозуміла гордість вчених, що здійснили оригінальне дослідження. "Завдяки телескопу "Гершель" ми змогли виміряти властивості давнього матеріалу, перенесеного в процесі від початкового зародження до формування планети до іншої зоряної системи з точністю, яка порівнянна з тим, чого ми могли досягти в лабораторії, якщо б у нас був матеріал тут по Землі" - говорить координатор проекту "Гершель" Європейського космічного агентства Горан Пильбратт.