Одна з головних проблем сучасної людини - невміння справлятися зі стресами. У відповідній ситуації ми починаємо панікувати, або намагаємося придушити свої емоції, що призводить до дискомфорту. Між тим, нещодавно психологи з Каліфорнійського Університету в Лос-Анджелесі прийшли до висновку, що словесний вираз стресу знижує його рівень.

Вчені провели експеримент: попросили 88 добровольців, які, за їх словами, боялися павуків, наблизитися до відкритих контейнерів з живими тарантулами і по можливості доторкнутися до них. При цьому всіх випробовуваних розділили на чотири групи. Першу групу попросили вголос описувати емоції, що виникають при наближенні до тарантулу, наприклад: "Ой, який жахливий і страшний павук, як він мені огидний!"

Учасники з другої групи повинні були користуватися тільки нейтральними висловами, не пов'язаними зі страхом і відразою по відношенню до величезних павуків. Наприклад, вони могли підбадьорювати себе словами: "Я його не боюся!" Третім пропонувалося говорити тільки на абстрактні теми, а четвертим - зберігати мовчання.

По закінченні серії дослідів виявилося, що представники першої групи впоралися із завданням набагато краще, ніж добровольці з інших трьох груп. Їм вдалося підійти до контейнерів значно ближче і у них рідше, ніж у інших, спостерігалася пітливість долонь - реакція, що є одним з основних індикаторів стресу.

Вивчивши словниковий запас, яким користувалися випробовувані, дослідники з'ясували, що чим більше вони негативно відгукувалися про тарантулах, наприклад, називаючи їх жахливими й огидними, тим менше ставав їх страх перед цими комахами.

"Вербалізація виникають емоцій дозволяє переживати виникають лякаючі ситуації, кажучи "я переляканий і я тут", - коментує один з авторів дослідження, професор психології Мішель Фарбі. - Вони не намагаються відштовхнути від себе ситуацію, кажучи, що все нормально. Відбувається занурення в поточний момент і виникають відчуття. Регіон мозку, залучений в процес опису нашого поточного стану, якимось чином приглушує наші емоційні реакції, принаймні, в деяких ситуаціях".

На думку вчених, подібний підхід здатний допомогти людям у будь психологічно травмуючої ситуації, наприклад, насильства або участі у воєнних діях. Зафіксувавши ситуацію, нам легше буде пережити її і рухатися далі, тоді як "позитивне мислення", при якому ми кажемо собі, що нам плювати на те, що відбувається і ми сильніші цього, або ж повне ігнорування ситуації призводить до того, що проблема залишається в нашому житті.

Також експерти спробували пояснити, чому одні люди справляються зі стресом краще за інших. На думку фахівців з бізнес-Коледжу імені Мендузы при Університеті Нотр-Дама, це залежить від генетичної спадковості.

Вчені спостерігали за 300 парами близнюків, які виховувалися і росли разом, і прийшли до висновку, що проживання в однаковій середовищі ніяк не впливає на вміння контролювати себе під час стресу. А ось у людей з ідентичними генами був приблизно один рівень контролю над стресом.

"Проведені дослідження спрямовані на розпізнавання спадкової схильності до стресу, - говорить Джадж. - Це означає, що незалежно від особливостей навколишнього середовища, стрес залежить від нашого генетичного коду". За словами вченого, більшість стресів, які нас оточують, пов'язані з проблемами на роботі. Багато людей, бажаючи уникнути стресових ситуацій, змінюють роботу, але на новому місці напруга не спадає. Слід насамперед визначити свою схильність до стресу, вважає експерт.

Ще одне дослідження нещодавно провели вчені з Канадського Інституту здоров'я і роботи спільно з колегами з Інституту клінічних досліджень в Торонто. Згідно з їх висновками, стрес на робочому місці удвічі збільшує ризик розвитку цукрового діабету у жінок, але при цьому не робить такого впливу на представників сильної статі. Проте у чоловіків на ґрунті стресів частіше трапляються онкологічні захворювання, а також інфаркти та інсульти. Адже жінки звикли "промовляти" негативні емоції, хоча б у спілкуванні з близькими і друзями, а чоловіки схильні приховувати свої почуття...