Коли вчені міркують про паралельних світах, то частіше всього маються на увазі якісь польові форми станів, при яких щільність матерії значно відрізняється від щільності нашої земної фізичного середовища. Проте природа, живі істоти, ландшафти, саме життя в паралельних просторах часом не сильно відрізняються від земного світу. Вірніше, вони розрізняються, мають свої нюанси і особливості, але цілком піддаються описами тих, хто там буває. Такі люди є, вони подорожують в інших світах так званими астральними або ментальними тілами і іноді розповідають про свої враження.



"Я там буваю кожну ніч..."

16-річна Вероніка на моє прохання спробувати підшукати аргументи для доказу того, що світ багатовимірний і многонаселен, написала мені в розгубленості: "що ви хочете почути від мене з приводу гіпотези про множинність світів? Як я вам буду доводити, якщо я мало не кожну ніч спілкуюся з представниками цих множинних світів? Я не збагну, як це зробити. Піднімайтеся до нашого рівня - так, напевно..."

Однак і в моєму оточенні є люди, кому астральні подорожі не в новинку. Одна з них Настя, і вона лише нещодавно набула здатність до такого роду подорожей. Але вражень вже чимало. Правда, сама вона вважає, що у неї не стільки астральні, скільки вітальні подорожі, і пояснила різницю:

- Вітальне - це коли я можу керувати процесом від і до, -сказала вона.
- Ти навчилася цього?
- Не досконало. Я поки тренуюся. А перший мій астральний вихід вийшов на кілька секунд. Я лежала, не спала, і раптом - раз! - чудово бачу свою кімнату. Очі закриті, а бачу ідеально. Я так перелякалася - бах! - і все пропало. Мені розповідали, що в астралі треба бути дуже обережним. Якщо виходиш непідготовленим, то найкраще - будеш заїкатися від переляку деякий час...
... У той день вона дуже втомилася готувалася до іспитів в інститут, і спати лягла тільки під ранок. І раптом відразу, сама собою, легко вийшла з тіла. Пу-ухх! - і опинилася в іншій кімнаті. Відразу радість: вийшло! Виглянула у вікно...
- Здивувало, як виглядає земля в астралі, - ділилася вона подробицями. - Землю висвітлювали не зірки, а взагалі все навколо випромінювало світло. Була весна, і кожна травинка світилася, кожна деталь міського пейзажу окреслена. Сонця немає, небо темне, а все видно! Тіла не відчувала і навіть не дивилася на себе, була тільки радість - треба більше дізнатися, досвіду набратися!..
Настя вирішила - полечу уздовж своєї вулиці: хотіла побачити одного свого знайомого. Однак, влетіла в незрозумілий лабіринт з будинків. Зрозуміла, що не пройти. Значить, не доля...

- І раптом виявила, що за мною хтось ув'язався, - продовжила вона розповідь. - Дебелий такий дядько в піжамі, біляву... У мене думка: "Небезпечно!" Лечу, не по землі іду, і про себе не знаю, як виглядаю з боку. А оскільки я опинилася у глухому куті,
то треба ж повз цього дядьки повертатися... Він на секунду підчепив мене рукою і каже: "Що? У перший раз? Ну ще побачимося..." - і пензлем помахав услід. А я швиденько додому... Побачила світ у єдиному вікні - і туди...

Трагедія у психлікарні

Драматичну історію про особливості астралу Насті розповів її старший друг, знавець інших світів, психолог за професією К. Зізнаюся, я вперше дізнаюся такі незвичайні подробиці.
Через знайомих К. попросили зустрітися з 20-річною дівчиною Анею, яка в той момент перебувала в психіатричній клініці. Вона запевняла оточуючих, що бачить сутностей з Тонкого світу, які ходять за людьми, як тіні, і найчастіше провокують людей на скандали і різного роду розбирання. При цьому вони явно підживлювалися якоюсь енергією від свариться громадян. Аня помітила, як невидимі іншим сутності тримають руки на спинах скандалящих. Так, люди сварилися, сварилися, матюкалися, і при цьому віддавали якусь енергію невидимим митарям.

Ганна розповідала про побачене своїм знайомим, батькам, намагалася зупинити розгораються скандали, але їй не вірили. Дійшло до того, що дівчину відправили в психіатричну клініку на обстеження. Лікарі, природно, ніяких порушень не знаходили, тому радили Ганні мовчати про те, що бачить.
- Перестань говорити про це, і ми тебе випишемо!

Однак та упиралася:
- Я ж не обманюю, я бачу це! Ні, я не відмовлюся від своїх слів!.. Я нормальна людина, і повинна попереджати людей.
К. зустрівся з Анною, все зрозумів про її проблеми.
- У тебе рідкісний дар - бачити ці паразитичні сутності, - сказав він. - Але ти не зможеш переконати нікого з інших, тому не варто наполягати на своєму. Зате ти здатна допомогти багатьом. Спробуй відганяти цих митарів. Як вони будуть реагувати?
Дівчина змінила свою поведінку, їй тут же написали якийсь помилковий діагноз і виписали з лікарні. Ганна стала діяти. Митарі-тіні виявилися дуже полохливі: варто було їх погнати, навіть подумки, і вони негайно зникали, а сварка припинялася сама собою. Тобто вона реально зупиняла конфлікти, заспокоювала скандалящих людей. Їй навіть подобалася така роль.
Розповідала: жінка йде по вулиці і плаче. За нею притулилася астральна тінь і явно отримує кайф від горя громадянки. Ганна непомітно шугонула митаря, і жінка одразу перестала плакати, втерла сльози в подиві - що це на неї найшло? Пішла далі повеселіла... І так бувало не раз.

Але одного разу Ганна зателефонувала К. чимось дуже стривожена. Розповідає, що спостерігала сварку на автобусній зупинці. Один із митників тут же втік, а другий лише похитнувся, але не відступив. "Пішов звідси!" - построжала Ганна, але той лише подумки запитав: "Яким оком ти мене бачиш?" - "Обома бачу! - відрізала ясновидиця. - Пішов звідси!" Нелюдь повернувся і повільно зник.
- Знаєте, мені щось страшно... -пояснила вона дзвінок. - Я чогось боюся...

Волзький психолог заспокоїв Анну, порадивши спостерігати за ситуацією і дзвонити йому в разі чого. Але дзвінків більше не було. Через два дні він сам став шукати її, поїхав до неї додому, зустрівся з батьками. Дівчина зникла...
Незабаром пролунав дзвінок від батьків: "Анна в лікарні, у звичайній. Вона осліпла..." Повідомлення
прозвучало як грім серед ясного неба. К. поїхав до лікарні, зустрівся з лікарями, побачив Анну. Вона була в маренні, осліпла, незв'язно говорила.
Виявляється, її привели люди з вулиці. Дівчина лежала на газоні біля будинку, нічого не бачила, плакала і незв'язно бурмотіла комусь загрози. Не без праці знайшли її батьків, ті були в шоці. Через кілька днів Ганна померла, не приходячи до тями...
Для К., так і для Насті, це був важкий урок. Значить, істоти з Тонкого світу здатні не тільки паразитично підживлюватися енергією людей, але й завдавати відчутної шкоди здоров'ю, аж до летального результату.

- Я не виключаю, що та сутність, що напала на Аню, була дуже сильна і ставилася до диявольській стану, - міркував К. - Можливо, вона б тільки осліпла на одне око, раз він не вбив її відразу... Але Анна була небезпечна для них, розкривала щось важливе з таємних діянь астрального світу, і її знищили. Це і нам попередження... Ми дуже мало знаємо про особливості та законах Тонкого світу.
До речі, я згадав про версії побутового алкоголізму, яку озвучили на одній з наукових конференцій. Алкоголіків змушують пити сутності з Тонкого світу! Вони буквально гронами, чорними кулями висять над п'яницею, примушуючи його постійно прикладатися до пляшки. Поки людина, зрештою, не гине. Ці митники живилися енергією пороку! Те ж саме відбувається і в разі наркоманії, тільки результат ще більш трагічний і безвихідний. Митарі сильніше, ніж воля багатьох людей.
Думається, нам слід вивчати особливості Тонкого світу, щоб успішніше протистояти паразитування мешканців цього світу на людях. Досвід таких унікумів, як загибла Ганна, дає свої результати, і туман нашого незнання буде потроху зникати.

Автор: Г.Белимов
Джерело: "Цікава газета. Псі-фактор" №2 2011 р