В бібліотеці Мюнхенського університету знайшли досі невідомий примірник карти світу, створений відомим картографом Мартіном Вальдзеємюллером приблизно 500 років тому. Знахідка стала справжньою сенсацією - адже до цих пір вченим було відомо лише чотири примірники карти світу роботи першого картографа, який назвав Америку Америкою.

Дві співробітниці бібліотеки університету імені Людвіга-Максиміліана (Ludwig-Maximilians-Universit?t/ LMU) виявили найціннішу карту під непримітною бібліотечним палітуркою XIX століття. Карта Вальдзеємюллера перебувала між двома друкарськими аркушами книги з геометрії, повідомляється на сайті Frankfurter Rundschau. Директор бібліотеки Клаус-Райнер Бринцингер (Klaus-Rainer Brintzinger) заявив прямо: "Ми зробили сенсаційну знахідку".

Це найбільш ранній примірник глобусной карти малого формату, виконаний фрейбургским картографом Мартіном Вальдзеємюллером (Martin Waldseem?ller, 1470-1522), якого називають хрещеним батьком слова "Америка". Якби не він, обидва материка могли досі зватися Колумбиями, але цей німецький картограф не вважав справжнім відкривачем Нового Світу Амеріго Веспуччі (Amerigo Vespucci), а не Христофора Колумба (Christoph Kolumbus) - і відобразив це у своїх картах.

На карті площею три квадратних метри представлений весь відомий тоді світ з двома півкулями. Німецькі майстри Вальдзеємюллер і його колега Матіас Рингманн (Matthias Ringmann), які працювали в монастирі Сен-Дьє-де-Вож (Saint-Di?-des-Vosges) у Франції, друкували і більш дрібні карти, які складалися з 12-ти сегментів, роздруковані на одному аркуші. Їх треба було вирізати і склеїти в результаті виходив куля діаметром близько 11 сантиметрів.

До нинішньої мюнхенської знахідки були відомі лише чотири примірники карти світу. Одна з них була продана аукціонним будинком Christie's в 2005 році за мільйон доларів. Рівно 500 років після появи цієї пам'ятної карти світу, в 2007 році канцлер ФРН Ангела Меркель подарувала її американському народу. Цей примірник входить в список всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, його можна споглядати в Бібліотеці конгресу США.

За інформацією morgenweb.de ця карта довгий час була власністю княжого роду Вальдбург-Вольфегг-унд-Waldsee (Waldburg-Wolfegg und Waldsee) і недоступна для публіки. У 2001 році глава будинку Йоханнес цу Вальдбург-Вольфегг (Johannes zu Waldburg-Wolfegg) продав карту за 800 тисяч євро.

Мюнхенська карта відрізняється від своїх попередниць, стверджує Свен Куттнер (Sven Kuttner), який у бібліотеці керує відділом стародавніх книг. Абриси верхніх клинів виконані менш чітко. Місто Кожикоде (раніше відомий як Калікут) на Малабарском узбережжі в індійському штаті Керала, де в травні 1498 року висадився Васко да Гама (Vasco da Gama), знаходиться на четвертому, а не на п'ятому сегменті карти.

Стиль штрихування і форми деяких букв також відрізняються від інших копій. Судячи по водяному знаку, цей екземпляр з'явився через деякий час після першого видання 1507 року десь в Ельзасі. Для істориків дуже важливо простежити історію появи будь-якого артефакту. Так от, у випадку з картою абсолютно незрозуміло, яким чином - швидше за все, помилково - через 200 років вона потрапила в книгу з геометрії.

Що до книги, в яку потрапила карта, то німецька пунктуальність зробила її долю більш або менш ясною. На сайті мюнхенського Університету імені Людвіга-Максиміліана викладена наступна версія. Бібліотечні фонди німецьких бібліотек під час Другої світової війни, рятуючи від бомбардувань, упаковували в спеціальні ящики і відправляли в безпечні пункти. Книга з картою перебувала в ящику під номером 340, який у листопаді 1942 року виявився спочатку в Бургхаузене (Burghausen), а в лютому 1944 року був перевезений в Нидерфибах (Niederviehbach).

У вересні 1955 року книга повернулася в мюнхенську бібліотеку. Твір по геометрії було надруковано у володіннях бенедиктинського монастиря Оберальтайха (Oberalteich), 1400 цілих томів з його бібліотеки в ході секуляризації 1803 року потрапили на полиці університетської бібліотеки Ландсхута (Landshut).

Карта могла знаходиться разом з іншим раритетом університетської бібліотеки Мюнхена, а саме з Cosmographiae Introductio - "Введення в космографію" Мартина Вальдзеємюллера. Ця інкунабула належала швейцарському гуманісту і універсальному ученому Генріху Лорити Глареанусу (Heinrich Loriti Glareanus, 1488-1563). Згодом його бібліотека потрапила в руки єпископа Аугсбурга Йоганна Эгольфа Кнерингенского (Johann Egolph von Kn?ringen, 1537-1575) в той час, коли той навчався у Фрейбурзі. Більше 6 тисяч томів своєї бібліотеки він заповів у 1573 році університетській бібліотеці міста Інгольштадт (Ingolstadt).