У 1920-1930-х роках понад 20 осіб, які мали відношення до відкриття гробниці Тутанхамона у Луксорі, померли при досить дивних обставинах. Це породило знамениту легенду про «прокляття фараонів». Проте зовсім нещодавно історик Марк Бейнон висунув сенсаційну гіпотезу - всі жертви були вбиті лідером сатаністів Алістером Кроулі!

У листопаді 1922 року в Єгипет вирушила археологічна експедиція на чолі з британцями Джорджем Карнарвоном і Говардом Картером. Ними була відкрита і досліджена усипальниця великого фараона Тутанхамона.

Лорд Карнарвон помер 6 квітня 1923 року від зараження крові: його вжалив у щоку москіт. Протягом усього лише декількох місяців після його смерті померло з різних причин ще кілька людей, які відвідали гробницю Тутанхамона або мали відношення до її змісту.

Так, Обрі Херберт, зведений брат лорда Карнарвона, незабаром після поїздки в Луксор помер від зараження крові після візиту до зубного лікаря... Колишнього зберігача єгипетських та ассірійських старожитностей в Британському музеї сера Ернеста Баджа знайшли мертвим у власній спальні... Єгипетського принца Алі Фарми Бея, після того, як він сфотографувався у гробниці Тутанхамона, застрелила в готелі «Савой» власна дружина Марі-Маргеріт...

У 1929 році особистий секретар Картера Річард Бетель був знайдений задушеним в елітарному клубі в Мэйфере.

Едгар Стіл, співробітник Британського музею, який займався археологічними знахідками з гробниці Тутанхамона, який помер в 1930 році, перенісши нескладну операцію на шлунку.

Від «невідомої лихоманки» померли археолог Арчибальд Рейд, який збирався провести обстеження однієї з мумій з допомогою рентгена, і єгиптолог Артур Уэйгал. Всього 21 чоловік, які мали відношення до експедиції Картера, передчасно пішли з життя.

Нещодавно в руки британському вченому Марку Бейнону потрапили неопубліковані документи, серед яких були матеріали коронерских розслідувань, а також щоденники,

статті і книги знаменитого на початку минулого століття сатаніста Алістера Кроулі. З них випливає, що Кроулі поклонявся давньоєгипетського бога Гору і вважав розтин гробниць святотатством.

Алістер Кроулі (справжнє ім'я Едвард Олександр Кроулі) народився 12 жовтня 1875 року в Лімінгтон-Спа, графство Уорікшир, Англія. У 1895 році він поступив у Кембріджський університет, де спочатку вивчав філософію, психологію і економіку, а потім став займатися англійською літературою.

Паралельно молодий чоловік захопився окультизмом і містицизмом, почав вивчати праці з магії і алхімії. Пізніше він став практикувати давньоєгипетські ритуали, зокрема, нібито вступив в контакт з духом бога Гора, який оголосив його своїм пророком.

Спочатку Кроулі розробив нове релігійне вчення, відоме як телема («воля»). У 1920 році він відправився на Сицилію, де заснував «Телемське абатство», що представляло собою рід комуни, члени якої вдавалися до безладних статевих зв'язків, вживали наркотики і займалися чорною магією.

Після того, як один з членів комуни, 23-річний Рауль Лавдей, помер, отруївшись під час ритуалу котячої кров'ю, поліція вислала Кроулі і його послідовників з Сицилії. Залишок життя Кроулі провів в подорожах, скрізь пропагуючи своє магічне вчення, написав безліч книг на цю тему...

У своїй книзі «Прокляття Лондона: вбивства, чорна магія і Тутанхамон у Вест-Енді 1920-х років» Марк Бейнон пише, що Алістер Кроулі наслідував невловимому Джеку Різнику, тільки той мстився лондонським повіям, а Кроулі - археологам, вскрывавшим давньоєгипетські гробниці. На думку Бейнона, смерть Рауля Лавдея була не випадковою: він був отруєний у той самий час, коли Картер відкрив піраміди Тутанхамона (про це широко повідомлялося в пресі заздалегідь). Мабуть, Лавдея принесли в жертву.

Як повідомляє Бейнон, Марі-Маргеріт, дружина Алі Фарми-Бея, перш була коханкою Кроулі і могла вчинити вбивство чоловіка за його наказом. Їй же він приписує смерть Обрі Херберта. Всього ж, як вважає історик, Кроулі і його поплічники вбили різними способами щонайменше сім осіб.

Хоча Кроулі ніде прямо не згадує про свою причетність до смерті археологів та інших людей, що мали відношення до скарбів із гробниці Тутанхамона, Бейнон знаходить натяки на це. Зокрема, Кроулі пише у своєму щоденнику, що місця п'яти вбивств, скоєних колись Джеком Різником, утворюють пентаграму. За словами Бейнона, місця, де знайшли свою смерть жертви «прокляття фараонів», теж утворюють пентаграму.

На користь версії Бейнона говорить і те, що далеко не всіх «розкрадачів гробниць» покарало «прокляття». Так, сам Говард Картер дожив до 1939 року, і смерть його була цілком природною. Ніяк не відбилося прокляття і на кількох найближчих помічників Картера. А доктор Деррі, який проводив огляд мумії Тутанхамона, дожив до 88 років.

Маргарита Клечальної