Наявність метану або його сполук учені традиційно розглядають як ознака можливої населеність планет, так як цей газ може виявитися продуктом життєдіяльності грунтових бактерій. Зокрема, дослідників дуже обнадіює присутність метану на тому ж Марсі. А чи дійсно це може бути "симптомом життя"? Дуже сумнівно...

Зараз вважається, що великі кількості метану можуть накопичуватися на землеподібних планет тільки при наявності там живих організмів. Певні надії покладаються в цьому плані на супутник Сатурна Титан. Температура на його поверхні всього на 94 градусів вище абсолютного нуля (-179 градуси за Цельсієм). Там немає рідкої води, тим не менш, є озера рідкого метану.

Не так давно співробітники дослідницького центру Еймса Кріс Маккей і Хитрий Сміт з Міжнародного космічного університету в Страсбурзі зуміли теоретично довести, що прямо на поверхні Титану можуть існувати живі мікроорганізми! На їх думку, частина метану в атмосфері супутника являє собою продукт метаболізму бактерій.

Як вважають експерти, на Титані можуть існувати і особливі форми "метанової" життя, тільки, зрозуміло, навряд чи мешканці Титану схожі на нас...

Начебто є і аналогічні "метанові" докази існування життя на Марсі. Так, метан там зустрічається в місцях, де клімат тепліше, або в теплі сезони (скажімо, влітку у північній півкулі). Однак ніяких бактерій на Марсі поки не відшукали. Втім, є припущення, що марсоходам вже траплялися місцеві бактерії, але, "упізнавши", ті їх благополучно знищили, мабуть, приписавши їм земне походження.

Тим часом, з'ясувалося, що багаті вуглецем микрометеороиды з астероїдного поясу, де домінують вуглецеві небесні тіла, згораючи в марсіанській атмосфері, поставляють туди компоненти для утворення метану під впливом ультрафіолетових променів, відносно вільно проникає у тонку атмосферу Червоної планети. Однак відсоток доставленого ними на Марс метану дуже незначний. До того ж, не зрозуміло, чому концентрація метану над Марсом так неоднорідна.

Правда, каже геолог з Імперського коледжу Лондона Річард Корт, на Марс хоча б можна посилати апарати, а от з екзопланетами все набагато складніше. "Це загрожує проблемою, тому що пошук життя на экзопланетах залежить від віддалених спостережень (скажімо, спектроскопічного аналізу їх атмосфер), як це було з виявленням метану на Марсі", - вважає Корт.

Справа в тому, що багато зоряні системи пережили етап активної бомбардування планет микрометеороидами і більш великими небесними тілами. До речі, не уникла цього і наша Сонячна система. Наприклад, якщо зараз на Землю падає всього 40 тисяч тонн космічного матеріалу на рік, а на Марс - 12 тисяч тонн, то в період пізнього важкого бомбардування ця цифра, за різними оцінками, перевищувала теперішню у 1-10 тисяч разів. Таким чином, через 100 мільйонів років бомбардування на Землю "висипалося" близько 33 трильйонів тонн микрометеороидов, а на Марс - 1,7 трильйонів тонн. За словами Річарда Корти, все це могло призвести до утворення такої кількості метану, яке могло б спостерігатися на планеті земного типу, де дійсно є життя.

У зв'язку з цим навіть виник термін "помилковий метан". Мається на увазі метан, що не має відносини до життя на тій чи іншій планеті. Скажімо, подібний ефект спостерігався поблизу зірки Глізе 581, де одночасно виявилися і "суперземля", і диск з великою кількістю дрібних небесних тел. Температура поверхні знайдених у цій системі планет, за підрахунками, повинна становити -179 градусів за Цельсієм в зоні між 0,63 і 1,66 астрономічної одиниці. У цих холодних світах можливе життя на основі рідкого метану.

Але при цьому такі ж "метанові" світи можуть існувати і навколо світил сонячного типу, адже Титан теж знаходиться в Сонячній системі... "Титанцы" та інші мешканці "метанових" світів можуть замість кисню вдихати водень, ацетилен і етан, а замість вуглекислого газу видихати метан. Тому їх існування можна "вирахувати" за зменшення концентрації водню, ацетилену і етану поблизу поверхні планети. Це може виявитися додатковим критерієм на користь населеності, тоді як просто наявність метану ще не свідчить про те, що на планеті хтось живе, нехай навіть і мікроорганізми.