Древні загадки завжди привертають сучасної людини. Заглянути, немов через вікно, в таємниці прихованих часом цивілізацій нам допомагають карти нашого світу... якого ми ніколи не знали.

Не поступаються сучасним

Для створення точних географічних карт необхідні судно, здатне до дальнього плавання для дослідження місцевості, хронометр для визначення координат, а також математики і картографи для обробки отриманої інформації.

Між тим існують давні карти, складені до нашої ери, які за точністю не поступаються сучасним, тоді як про дослідних судах (як вважає офіційна історія) не було й мови, а той же хронометр був винайдений англійським годинникарем Джоном Харрісоном тільки у 1761 році. Чому ж користувалися стародавні картографи? Напевно в їх розпорядженні були надійні кораблі і не менш точні прилади, якщо врахувати той факт, що часом їх карти навіть перевершували за достовірність сучасні аналоги.

На жаль, такі стародавні оригінали не дійшли до нас в незмінному вигляді. Їх багато разів перемальовували, переносили з одного матеріалу на інший. Людство прагнуло зберегти отримані колись знання про світ, можливо, передані невідомій могутньої цивілізацією.

Карта Пірі Рейса

На полях карти Пірі Рейса написано: «Ні в кого в даний час немає карти, подібної до цієї. Складаючи її, я використовував двадцять морських карт і вісім"маппа мундис", тобто карток, званих арабами "джафериями" і складеними ще за часів Олександра Великого, на яких зображений весь населений світ».

Ця карта була складена в 1513 році турецьким адміралом Пірі Рейсом, вона увійшла до складу його атласу «Кітаб-і-бахрие» («Книга морів»). Через майже 200 років вцілілі листки атласу були опубліковані в Європі, але не викликали ніякого інтересу. Тільки в 1956 році, коли карта потрапила до американським військовим картографам, почалося її планомірне вивчення, подарував нам кілька сенсацій.

Сенсація номер один

На карті зображені обидві Америки. Нічого дивного на перший погляд, адже карта була закінчена після плавання Колумба. Однак Колумб не проводив настільки ретельне картографічне опис місцевості, а його експедиція не заходила вглиб континенту, тому він ніяк не міг відобразити дельти американських річок і тим більше Анди!

Подивимося, що пише про Колумбі сам Пірі Рейс: «Невірний по імені Коломбо, генуезець, відкрив ці землі. В руки названого Коломбо потрапила одна книга, в якій він прочитав, що на краю Західного моря, далеко на Заході, є береги і острови. Там знаходили різноманітні метали і дорогоцінне каміння. Вищеназваний Коломбо довго вивчав цю книгу... Про пристрасті тубільців до скляних прикрас Коломбо теж дізнався з цієї книги і взяв їх з собою, щоб обміняти на золото». Виявляється, у Колумба була якась книга, а також карта, якими він керувався у плаванні. Можна припустити, що Христофор Колумб, одружений на дочці колишнього магістра ордена тамплієрів, отримав від нього якусь древню книгу, а також карту Америки, стали орієнтирами в його подорожі. Знати куди пливеш - запорука успіху в епоху Великих географічних відкриттів!

Тут нам більш важливий висновок - карти Колумба і карти Пірі Рейса мають один і той же древній джерело! А про те, наскільки він древній, нам розповість наступна сенсація.

Сенсація номер два

На карті Пірі Рейса зображена берегова лінія Антарктиди, причому промальована з високою точністю! Висновки сучасних науковців говорять про те, що Антарктида на цій карті показана ще до повного зледеніння (тобто близько 6000 років тому!).

Ось звіт американських картографів: «Твердження, що нижня частина карти показує Берег Принцеси Марти, частини Землі Королеви Мод в Антарктиді, а також півострів Пал-захід, має під собою підстави. Ми знайшли це пояснення найбільш логічним і, можливо, коректним. Географічні подробиці, зображувані у нижній частині карти, чудово узгоджуються з даними сейсморозвідки, виконаної крізь товщу крижаної шапки шведсько-британською антарктичною експедицією в 1949 році. Це означає, що берегова лінія була нанесена на карту до того, як вона була вкрита льодом. Лід на цій території має товщину приблизно 1,5 км. У нас немає припущень, яким чином ці дані могли бути отримані при передбачуваному рівні географічних знань 1513 року».

А тепер зіставимо: заледеніння Антарктиди відбувалося в той час, коли танули льодовики Америки і Європи. Тобто ми бачимо перед собою картину стародавнього допотопного світу! (Мається на увазі потоп 9612 року до нашої ери, пов'язаний, на думку деяких учених, з відхиленням земної осі.)

Але якщо ми маємо справу з таким досконалим древнім джерелом, залишається відкритим питання: ким і коли він був створений? Може бути, нам допоможуть розібратися в цьому інші стародавні карти?

Карта Меркатора

Герард Ван Кремер (відомий як Меркатор), фламандський картограф і вчений, закінчив свій атлас, куди увійшло кілька його власних карт, в 1569 році. Нам цікава знову-таки карта Антарктиди, де чудово проглядалися море Амундсена, мис Герлахера і мис Дарт на Землі Мері Берд, острів Терстона, острів Олександра I, море Уедделла, острів Падда, хребет Регула та інші географічні об'єкти, зазначені на сучасних картах.

Нас, звичайно, цікавить заледеніння. Воно є невеликий приполярній зоні, решта території ретельно промальована: річки, долини, гірські хребти...

Але і ця карта не остання в нашому ланцюжку...

Карта Філіп Буаше

Карта опублікована в 1737 році-майже за сто років до антарктичної експедиції Беллінсгаузена і Лазарєва. Просто вражає той факт, що карта створена ще до початкового зледеніння материка! На ній Східна і Західна Антарктиди розділені протокою, що проходить по лінії Трансантарктичний гір, який можна було виявити тільки при повній відсутності льодовиків!

Отже, джерело мапи Буаше виявляється навіть древнє, ніж у карти Пірі Рейса і Меркатора!

Гіпотези: звідки в нас ці артефакти?

Американці внесли великий вклад у вивчення стародавніх карт. Історик, географ, професор Чарльз Хэпгут провів порівняння берегової лінії Антарктиди на всіх доступних давніх артефактах. У своїй книзі «Карти морських царів» він писав: «Це перше переконливий доказ того, що якийсь на рідкість розумний народ передував всім народам, відомим історії... Стародавні мандрівники борознили моря від полюса до полюса. Як би це не було дивно, є незаперечні свідчення того, що колись давні люди досліджували береги Антарктиди, коли вони були ще вільні від льоду. Безперечно також, що вони володіли такими навігаційними інструментами, які перевершували всі ті, що були доступні людям в Стародавньому світі, Середньовіччі і аж до другої половини XVIII століття».

Американські вчені після Великої Вітчизняної війни склали карту з центром проекції в Каїрі (де знаходилася військова база США), порівняли її з давньої картою Пірі Рейса і виявили майже повне їх схожість. Тому логічно припустити, що і центр проекції джерела карти Пірі Рейса знаходився поблизу Каїра. Виходить, стародавні картографи були єгиптянами або їх предками?

Але як стародавні єгиптяни могли знати основи сферичної тригонометрії і майже без похибки визначити точну довжину екватора? (Эрастофен, виміряв в античний час окружність Землі, зробив це з великою похибкою, неприпустимою при створенні настільки точних карт!)

Хэпгут стверджує, що центр проекції давньої карти Пірі Рейса проходить через Олександрію, де у знаменитій бібліотеці міг зберегтися її першоджерело. Щодо того, хто ж, власне кажучи, його склав, існує ще одна здогадка.

Посилаючись на дослідження, можна припустити, що стародавні картографи - царі гарамантов, які правили в цей час в Єгипті. Платон називає їх ще царями Атлантиди! Згадаймо, якими незбагненними знаннями, якщо вірити легендам, володіли атланти. І не виключено, що ці знання вони застосовували і для створення карт.

Тільки уявіть цю могутню цивілізацію, що володіє телепатією, керуючу літальними апаратами і здатну створити штучний супутник Землі! Вони вже могли з усією ретельністю вивчити нашу планету з космосу, а потім обробити отриману інформацію досі недоступними людству способами. Незрозуміло тоді тільки, за що поплатилися ці надлюди? Як би там не було, хочеться вірити, що саме вони залишили нам давня спадщина, а значить, у людства ще є шанс сягнути їх висот в області науки і прогресу. Головне - не повторювати їх помилок...