Орбітальний апарат "Марс-Одіссей", на початку червня цього року переведений в безпечний режим із-за неполадок в навігаційних системах, нещодавно знову повернувся до роботи. Правда, як прокоментували представники НАСА, для цього зонду довелося перейти на запасний комплект обладнання. Він вже почав передавати дані від марсохода "Оппортьюніті".

До речі, в липні 2012 року його орбіта була скоригована для передачі інформації від нового марсохода "Кьюріосіті".

"Марс-Одіссей", у завдання якого входить вивчення геологічної будови Червоної планети і пошук на ній мінералів, на сьогоднішній день є найбільш довготривалим з апаратів, призначених для роботи на марсіанській орбіті. Він був запущений в квітні 2001 року, а в жовтні того ж року вийшов на заплановану орбіту навколо Марса. У лютому 2002 року "Одіссей" розпочав 917-денний наукове дослідження планети, в ході якого поставляв в космічне агентство НАСА знімки, зроблені інфрачервоною камерою. На одному з них видно ділянку планети радіусом близько шести кілометрів, пересічений загадковими "каналами", про походження яких дотепер йдуть суперечки.

У 2004 році зонд знайшов під поверхнею планети поклади водяного льоду, і це послужило приводом заговорити про те, що на Марсі могла колись існувати життя.

На борту зонда знаходяться три приладу для вирішення науково-дослідних завдань - інфрачервона камера THEMIS, прилад для вивчення космічної радіації MARIE і, нарешті, гамма-спектрометр GRS, до складу якого входить російський нейтронний детектор HEND, розроблений в Інституті космічних досліджень РАН. Саме цей прилад допоміг скласти першу карту марсіанської вічної мерзлоти. Крім того, апарат забезпечує зв'язок з іншими пристроями, що знаходяться на поверхні Марса, передаючи радіосигнали з них на Землю і назад.

Однак після багаторічної успішної роботи в червні цього року з'явилися проблеми з одним з трьох гіроскопів, встановлених на "Одіссеї", за допомогою яких він регулює свою орієнтацію. Після цього зонд довелося перевести в безпечний режим для діагностики та визначення плану подальших дій.

Нещодавно експерти перевели "Одіссей" на "запасний" комплект комунікаційних навігаційних систем, що взаємодіють, у свою чергу, з "запасним" бортовим комп'ютером. "Операція "переключитися" на іншу сторону пройшла успішно, всі підсистеми, які ми використовуємо вперше, працюють у штатному режимі", - прокоментував менеджер проекту в Лабораторії реактивного руху (JPL) НАСА Гэйлон Максмит. 11 листопада "Марс-Одіссей" вже передав перші після тривалої перерви дані, отримані від дослідницького апарату "Оппортьюніті".

До Марсу на маршрутці

Останній є другим з двох марсоходів, запущених США в рамках проекту Mars Exploration Rover, і перебуває на марсіанській поверхні з 25 січня 2004 року, приземлившись туди трьома тижнями пізніше "Спірита", що здійснив посадку на іншій стороні планети. Основним завданням "Оппортьюніті" є вивчення осадових порід, які, як передбачається, могли утворитися в кратерах, що залишилися на місці висохлих водойм. "Оппортьюніті" продовжує активно функціонувати, отримуючи живлення від сонячних батарей і в 30 з гаком разів перевищивши запланований термін роботи.

На думку фахівців, основні навігаційні системи зонда могли б працювати ще кілька місяців, але інженери вирішили завчасно здійснити "перемикання", зберігши таким чином працездатність обох комплектів обладнання хоча б на обмежений час. Це зроблено на випадок екстрених обставин, що потребують тимчасового відключення резервної системи.

Між тим, НАСА планує активно продовжувати дослідження Червоної планети. Не встиг на початку минулого серпня прибути на Марс і почати свою місію апарат "Кьюріосіті" ("Допитливість"), як було оголошено про початок нового проекту по дослідженню планети. "Інсайт" (що в перекладі означає "Проникливість") є частиною програми "Діскавері" ("Відкриття"). Досліджуючи в рамках даного проекту такі параметри, як розміри, товщина, щільність і структура "тіло" Марса, а також випромінювання, що йдуть з його надр, вчені зможуть пролити світло на процеси еволюції та інших кам'янистих планет Сонячної системи.