Астрономи Рене Хеллер (Ren? Heller) з Інституту астрофізики імені Лейбніца в Потсдамі (Німеччина) і Рорі Барнс (Rory Barnes), що представляє Вашингтонський університет (США), провели комплексне дослідження всіх факторів населеності экзолун - великих супутників планет-гігантів інших планетарних систем.

Якщо экзолуна земних габаритів віддалена від компаньйона-гіганта на десять його радіусів і більше, вона може перебувати на такій орбіті досить довго і без небажаних наслідків. (Ілюстрація Ren? Heller.)

З'ясувалося, що попередні аналізи такого роду втрачали відображеність планет-гігантів, а також те, що при їх великих лінійних розмірах високе альбедо веде до чималого зростання кількості енергії, одержуваної экзолуной. Ті її частини, що одночасно висвітлюються тілом розміром з Юпітер (той відображає третину падаючого на нього світла) і самої зіркою, можуть отримати «надбавку» до енергобалансу в 30%.

На думку авторів роботи, экзолуна за розміром мусить бути близькою до Землі, щоб підтримувати атмосферу й магнітне поле, здатні зупинити космічну радіацію, так само як і випромінювання від планети-гіганта. Щоправда, теза про атмосфері дещо розходиться з фактом існування Титану, має атмосферу вчетверо щільніше земної при всемеро меншою гравітації. Не розглядалося і питання про те, до якої міри магнітосфера самої планети-гіганта здатна захищати экзолуну від радіації.

І все-таки астрономи вважають, що високі вимоги по масі для потенційно жилих экзолун не проблема. За їх розрахунками, гіганти інших систем можуть мати супутники розміром з Землю, причому часто. Вчені описують механізм можливого гравітаційного захоплення газовим гігантом планети земного типу і вважають ймовірним формування стійкої довготривалої орбіти такий «колишньої планети» навколо гігантського компаньйона. Цікаво, що ймовірність такого захоплення оптимістично оцінюється як досить вагома.

Нарешті, зазначається, що, згідно накопиченої статистики по планетам-гігантам, загальна кількість экзолун земних розмірів може виявитися цілком значним і порівнянним з популяцією відомих землеподібних екзопланет.

Нагадаємо, що, згідно з іншим дослідженням, вже до 2018 року нові телескопи космічного базування дозволять нам безпосередньо виявляти экзолуны.

Звіт про дослідження незабаром з'явиться в журналі Astrobiology, а з його препринтом можна ознайомитися тут.

Підготовлено за матеріалами ScienceNews.