У 352 р. до н. е. в місті Галікарнасі (Мала Азія) Мавсол помер цар. За звичаєм трьох часів труп царя був спалений, попіл поміщений в похоронну урну. В одній з дійшли до нас легенд говориться про те, що вдова царя Артемісія вирішила побудувати чудову усипальницю і тим самим увічнити пам'ять про чоловіка ( за іншою історичною версією, будівництво гробниці було розпочато ще за життя Мавсола, Артемісія лише продовжила його). За словами римського історика Авла Геллия, "цариця мала до свого чоловіка незвичайну любов, що не піддається опису".

Місце:

Місто Бодрум в Туреччині.

Історія:

До будівництва і оздоблення мавзолею були залучені відомі майстри, в тому числі прославлені скульптори Скопос, Бриаксид, Леохар. Останній служив придворним скульптором Олександра Македонського, його творчість високо поціновував древньогрецький філософ Платон.

В архітектурі Галикарнасского мавзолею вперше в грецькій архітектурі знайшли відображення всі три знаменитих ордери: доричний, іонічний і коринфський. Нихний поверх підтримувався 15 доричними колонами, внутрішні колони верхнього поверху були коринфськими, а зовнішні - іонічними. У мавзолеї поєднувалася сувора геометричність, масивна простота, виконана внутрішньою силою, і прагнення до декоративності й легкості форм, плавності ліній. Аналогів цій споруді у грецькій архітектурі немає. Багато в чому зберігаючи грецькі традиції і будівельні прийоми, Галікарнаський мавзолей несе явний вплив східної архітектури.

Гробниця Мавсола, названа римлянами мавзолеєм, являла собою величну і незвичайну за формою споруду, побудовану з цегли і облицьовану зсередини і зовні білим мармуром. Висота її сягала 60 м. Перший поверх, де спочивала урна з прахом, мав вигляд величезного куба висотою 20 м і площею 5 тис. кв. м. Другий поверх був обнесенс зовнішньої сторони прекрасною колонадою. Тут зберігалися жертвоприносини. Наступний поверх був виконаний у вигляді багатоступінчастої піраміди, її вінчали фігури Мавсола і Артемісія, які керували квадригою - четвіркою коней, запряжених в колісницю.

Майже незайманий мавзолей простояв близько 1800 років посеред спорожнілого міста до 15 ст., коли був розібраний хрестоносцями, що зміцнили його плитами свою опорну фортеця на Егейському морі - замок св. Петра (суч. Бодрум в Туреччині). Саме в стінах фортеці й навколишніх будинків були виявлені в 1857 англійським археологом Ч.Т.Ньютоном рельєфні плити з цоколя гробниці , статуї Мавсола і його дружини Артемісії і колосальна колісниця, венчавшая вся споруда. Всі ці деталі мавзолею зараз зберігаються в Британському музеї в Лондоні та Археологічному музеї в Стамбулі.